ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення педагогічної  ради

від  24.12. 2021р.

(протокол № 3)

РІЧНИЙ ПЛАН

підвищення кваліфікації педагогічних працівників  комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «ЛЕЛЕЧЕНЯ»

на 2022рік

Інформальна освіта (самоосвіта) педагогів ЗДО: основні поради зі щоденника вихователя-методиста

«Маємо запустити багато процесів одночасно: зупинити падіння якості та доступності освіти, орієнтувати її зміст на компетентності, «перенавчити вчителів», змінити структуру школи і забезпечити ці перетворення ресурсами...». (Л. Гриневич) Ст. 8. нового Закону «Про освіту». Держава підтримує, визнає та заохочує всі види освіти: формальну (у ліцензованих закладах освіти); неформальну (додаткову до формальної освіти з метою здобуття нових знань і умінь без отримання документа на освіту: курси, семінари, тренінги, післядипломна освіта); інформальну (самоосвіта). «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». (Закон України «Про освіту») Самоосвіта - це самостійне поповнення знань із різних джерел з урахуванням інтересів, схильностей кожного педагога та об'єктивних потреб дошкільного закладу.

Організація самоосвіти педагогів - одна з найважливіших індивідуальних форм методичної роботи та одна з форм підвищення їх кваліфікації. Тому основою роботи керівника ЗДО та вихователя-методиста з педагогами є вивчення та розвиток педагогічної майстерності кожного вихователя, стимулювання розвитку його творчого потенціалу, формування навичок самоаналізу, мотивації до самоосвіти, яка допомагає оновлювати зміст освітнього процесу в ЗДО, виходячи з вимог сьогодення.

Основною формою удосконалення рівня професійної компетентності педагогічного працівника є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої і систематичної самоосвітньої діяльності.

Суть самоосвіти: оволодіння технікою й культурою розумової праці; уміння долати фахові інтелектуальні та практичні проблеми; уміння самостійно працювати як над особистісним самовдосконаленням, так і над професійним.

Мотиви для самоосвіти й професійного самовдосконалення: професійний успіх; подолання професійних труднощів; професійне визнання; підвищення якості освітнього процесу; підвищення кваліфікаційної категорії; покращення матеріального стану; кар'єрний ріст; інші.

Підвищення професійної майстерності - обов'язок кожного сучасного педагога:

-  Систематично ознайомлюватися з психолого-педагогічною та фаховою методичною літературою, збирати відповідну інформацію.

- Вивчати досвід колег, відвідувати їх заняття.

- Поглиблено працювати над певною індивідуальною темою, проблемою самоосвіти, освітнім проектом.

- Брати участь у різних формах методичної роботи.

- Активізувати експериментально-пошукову діяльність.

- Розробляти власні методики, системи, дидактичні матеріали тощо.

- Готувати статті, реферати, консультації, доповіді .

- Обмінюватися досвідом роботи на сайті ДНЗ .

- Займатися видавничою діяльністю тощо.

Напрями індивідуальної самоосвітньої діяльності:

індивідуальна робота - одна з основних форм самоосвіти, яка полягає у виборі індивідуальної проблемної теми з різних напрямів самоосвітньої діяльності, це може бути:

- фаховий, професійний - відповідає напряму діяльності педагога ЗДО;

- психолого-педагогічний - зорієнтований на удосконалення педагогічної взаємодії з дітьми, а також їхніми батьками;

- психологічний - сприяє формуванню певного іміджу, стилю спілкування, розвиває мистецтво впливу та лідерські якості тощо;

- методичний - сприяє вивченню технологій, форм, методів і прийомів навчання дошкільників; - інтелектуальний - забезпечує поповнення загальноосвітніх знань;

- правовий - допомагає зорієнтуватися в правому полі, що стосується освітньої діяльності ЗДО; - інформаційно-комп'ютерний - сприяє опануванню навичок роботи з новими електронними ресурсами та технологіями;

- художньо-естетичний - розширює картину світу педагога, робить його одухотвореним, а також стимулює особистісний розвиток засобами театрального, образотворчого, вокального, танцювального мистецтва тощо;

- історичний - забезпечує розуміння історії розвитку дошкільної науки, а також дослідження, аналізування та узагальнення педагогічного досвіду попередників задля поліпшення сучасного освітнього процесу в ЗДО;

- лінгвістичний - забезпечує вивчення іноземних мов;

- здоров'язбережувальний - допомагає переорієнтувати освітній процес у здоров'язбережувальне русло як щодо дитини, так і щодо дорослого тощо.

Примітка. Вибір проблемної теми самоосвіти педагога (на 3-5 років) залежить від його інтересів, прагнень та професійної необхідності. Індивідуальна тема самоосвіти має залежати від науково-методичної проблеми, над якою працює заклад дошкільної освіти, з урахуванням індивідуального досвіду та професійної майстерності кожного педагога.

Індивідуальна проблема самоосвіти має бути актуальною і пов'язуватися з очікуваним результатом та спрямовуватися на досягнення якісно нових результатів освітньої роботи з дошкільниками. Можна об'єднати двох і більше педагогічних працівників роботою над індивідуальною проблемою, близькою до змісту річного завдання ДНЗ.

Отже, тематикою самоосвіти педагога може бути:

- одне з річних завдань ЗДО;

- проблема, яка викликає у педагога труднощі;

- поповнення знань та практичних умінь з уже наявного досвіду;

- проблема, яка є предметом особливого інтересу педагога.

Самоосвіта не повинна зводитися до ведення зошитів, написання доповідей та оформлення барвистих папок, стендів, а має бути стимулом як для підвищення професійної майстерності педагога і розвитку його особистості, так і для підвищення якості дошкільної освіти.

Алгоритм роботи над проблемою самоосвіти, фахового самовдосконалення педагогів:

1. Вибір індивідуальної теми самоосвіти, пов'язаної з науково-методичною проблемою ЗДО. Визначення термінів, мети і завдання.

2. Складання плану роботи з підвищення професійного рівня з індивідуальної теми самоосвіти на навчальний рік. Ведення щоденника з підвищення професійного рівня. 

3. Систематичне вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з обраної теми самоосвіти (робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями).

4. Ведення власної картотеки з досліджуваної проблеми.

5.Активна участь педагога в роботі науково-практичних конференцій, семінарів, методичних об'єднань, творчих груп, педрад, дискусій тощо.

6. Збір, накопичення й зберігання відомостей, фактів, висновків; підготовка виступів, відкритих заходів. Створення теки з матеріалами самоосвіти.

7. Ведення поглибленої роботи з дітьми за обраною темою самоосвіти. Вибір і розробка моделей, інноваційних технологій педагогічної діяльності. Впровадження інновацій у практику своєї педагогічної діяльності.

8. Аналіз та оцінювання результатів індивідуального досвіду роботи над індивідуальною темою (проблемою), формування висновків і пропозицій.

9. Створення портфоліо за темою самоосвіти.

10. Творчий звіт педагога з проблеми самоосвіти (на засіданні педагогічної ради, на методичному об'єднанні тощо). Узагальнення результатів самоосвіти педагога

Традиційні: доповідь; виступ на семінарі, педагогічній раді, на засіданні методичного об'єднання; розробка пакету навчально-плануючої документації; створення комплектів дидактичного, роздаваль-ного матеріалу з проблеми; створення пам'яток, порадників;створення збірників інструкційно-технологічних карток;   створення збірників практичних, контрольних занять; тощо. Інноваційні:  портфоліо; освітній проект; розробка електронних занять, ігрових посібників; розробка пакету тестового матеріалу на електронних носіях; створення особистої web-сторінки; створення електронного каталогу літератури; створення слайдової презентації з проблеми; створення електронного навчально-методичного посібника; тощо.

Науково-методичні: методичний посібник; авторська програма; навчальний посібник; методичні рекомендації; методичний чи діагностичний кейс; створення термінологічного словника; творчий звіт; видавнича діяльність (статті до фахових видань, публікації, обмін досвідом на сайті ДНЗ); науково-методична розробка.

Форми творчого звіту:

- реферат на тему самоосвіти (для молодого педагога, який працює в дошкільному закладі і має стаж роботи до 3-х років);

- консультація-полілог;

- семінар-практикум;

- дискусія;

- колективний перегляд педагогічного процесу;

- виставка-ярмарка педідей;

- майстер-клас;

- створення парціальних (авторських) програм;

- виставка-презентація кращих дидактичних матеріалів з проблеми самоосвіти;

- представлення матеріалів на конкурсах різних рівнів;

- презентація портфоліо, ППД, методичної розробки тощо.

Документація з проблеми самоосвіти:

1.  План роботи з проблеми самоосвіти. Щоденник з підвищення професійного рівня.

2.  Короткий опис досвіду роботи з проблеми.

3.  Виступи з проблеми самоосвіти.

4.  Методичні напрацювання, пов'язані з темою самоосвіти.

5.  Список літератури за темою самоосвіти .

6.  Портфоліо.

Педагог нової формації - це передусім особистість, яка неперервно працює над своїм розвитком, самовдосконаленням, відкрита для всього нового, має власні творчі здобутки, вміє добирати найбільш ефективні прийоми, засоби, технології навчання та виховання для реалізації поставлених завдань, легко відмовляється від штампів і стереотипів в освітній роботі і в житті загалом.