Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №2 "ЛЕЛЕЧЕНЯ"








Батьківський лекторій

Пов’язане зображенняПов’язане зображенняПов’язане зображенняДопоможіть дитині адаптуватися

 
*Почніть приводити дитину до дитячого садка за два-три місяці до того,
як мама вийде на роботу.

 

*Приводьте дитину на півтори-дві години у перші дні, бажано у час між
сніданком і обідом, та не залишайте на сон і прийом їжі, адже сон і їжа —
найбільш стресогенні ситуації для малюка.

 

*Побудьте у групі разом з дитиною, якщо вона просить про це, або їй
складно залишитися самій у садочку. Саме ви можете познайомити ди-
тину з новою обстановкою й прищепити симпатію та довіру до вихова-
теля.

 

*Включіть до раціону дитини вітаміни, свіжі овочі та фрукти. Адже че-
рез нервове напруження у період адаптації дитина ослаблена і значною
мірою схильна до захворювань.

 

*Вдягайте дитину на прогулянку ретельно, аби вона не спітніла і не за-
мерзла. Обирайте одяг, який не заважатиме її рухам.

 

*Дозволяйте дитині брати з собою до дитячого садка улюблену іграшку,
з нею малюку буде спокійніше.

 

*Цікавтеся поведінкою дитини у групі. Радьтеся з вихователями, прак-
тичним психологом, медичною сестрою, аби оминути ті чи ті проблеми.

 

*Не обговорюйте у присутності дитини проблеми, які пов’язані з дитя-
чим садком та хвилюють вас.
Пам’ятайте, період адаптації — стрес для дитини, тому приймайте її та-

 

кою, якою вона є, проявляйте якомога більше любові, терпіння, ласки та уваги!

 

Аби дитина не плакала

 

Дитина плакатиме! Це найбільший страх для батьків. Як реагувати на поведінку

плаксіїв та полегшити розставання з дитиною, коли залишаєте її у садочку?

 

*Реагуйте спокійно і впевнено. Навіть якщо у цей момент ваше серце

крається — зберігайте спокій та не показуйте дитині власних хвилювань.

 

*Не говоріть голосніше, ніж дитина, та не пояснюйте їй щоразу — «Мама

повернеться за дві години/п’ять хвилин». Не вживайте слів на кшталт «за-

раз», «сьогодні» тощо. Малюки не орієнтуються у часі, тому говоріть кон-

кретно: «Я прийду за тобою ще до обіду», «Я заберу тебе з прогулянки».

Так дитина зможе зрозуміти вас.

 

*Не робіть прощання тривалим — не обіймайте чи не вмовляйте дитину

довго, коли вона сильно плаче. Пам’ятайте, що довше прощання, то гірше

дитина звикає до того, що Ви маєте йти.

 

*Вигадайте ритуал прощання — два поцілунки у щічки, два рукостискан-

ня, плескання у долоні. Все залежить від фантазії — Вашої та дитини. Риту-

ал прощання має бути швидким з дотиками, обіймами тощо.

 

*Дотримуйтесь алгоритму дій:

––прийдіть до садочка;

––перевдягніть дитину;

––виконайте ритуал прощання;

––предайте дитину вихователеві;

––ідіть.

 

*Виконуйте обіцяне: «Я пообіцяла (-в), і прийшла (-в)» та наголошуйте на

цьому, коли забираєте дитину із садочка.

 

*Запитуйте у дитини, як минув її день у садочку. Якщо вона не

відповідає — не наполягайте, адже спершу ця тема може бути ненависною

для дитини. Коли малюк чимось зацікавиться в садочку, він сам залюбки

усе розповідатиме вам.

 

*Закріплюйте у дитини думку про те, що вона вже доросла, і садок для

неї — як винагорода. Поясніть дитині, що у садочку весело й там вона

знайде багато друзів. Тож їй сподобається ходити в садочок.

Усі поради мають рекомендаційний характер. Ви як батьки ліпше знаєте власну

дитину, тож саме Ви знаєте, що насправді полегшить її адаптацію до дитячого садка.

А якщо маєте страхи чи сумніви — порадьтеся з працівниками дитячого садка. Ми

радо допоможемо!

Бажаємо успіху всім нам!

 

 

Как не потерять малыша в людном месте?
Наверняка вы берете ребенка с собой в походы по магазинам и супермаркетам, на рынки, аттракционы, спектакли и кино.  Словом, в места массового скопления людей.  А уверены ли вы, что ваш малыш находится в полной безопасности? Само собой ребенку необходимо объяснить, что он должен всегда быть рядом с вами и не отходить далеко. Но достаточно ли этого? Задумайтесь, уверены ли вы, что кроха не затеряется в толпе? Не зазевается возле яркой вывески или витрины? Не пойдет с чужими людьми, которые пообещают отвести его к маме? Сможет назвать, в случае необходимости, свое имя и номер телефона родителей. Не попытается ли самостоятельно разыскать вас в окрестностях? Если, по крайней мере, в одном из этих вопросов вы сомневаетесь, то пока ваше чадо не готово к выходу в свет. А значит, данная статья может оказаться полезной.
 
По одежке встречают
Прежде чем идти «в люди» обратите внимание на верхнюю одежду наследника. С точки зрения безопасности она должна отвечать двум основным критериям:
 
быть хорошо заметной
и недорогой.
Первое подразумевает под собой такую одежду, которую легко можно увидеть издалека на фоне взрослых брюк, джинсов и колготок. Как минимум это должны быть яркие расцветки. Идеальный вариант  - светоотражающие вставки или детская обувь с «мигалками». Не поддавайтесь искушению использовать в качестве «маяка» насыщенного цвета шарфик, шапочку или другой мелкий аксессуар. Слишком велика вероятность того, что, в панике, кроха их попросту потеряет.
 
По поводу стоимости того, что надето на ребенка все понятно. По улицам наших городов ходят самые разнообразные люди. Не вводите их в соблазн снять с малыша дорогую курточку или отобрать смартфон, нанеся, при этом, как минимум серьезную психологическую травму маленькому владельцу вещей.
 
Скажи мне, как тебя зовут
Обязательно позаботьтесь о том, чтобы ребенок хорошо знал свое имя и телефоны родителей. Но помните, что в критической ситуации малыш может растеряться. Поэтому сделайте так, чтобы при нем всегда была визитка с перечисленными данными. Проще всего положить картонку в кармашек. Можно также пришить к курточке кусочек ткани с нужной записью, сделать пометки маркером или обратиться в ближайшую типографию, где не трудно заказать термопечать наклеек с любым рисунком или текстом, которые легко крепятся к ткани посредством утюга.
 
Особые приметы
Если у вашего ребенка есть родимые пятна, шрамы или другие особенности – обязательно сфотографируйте их крупным планом и так, чтобы было хорошо понятно, где они расположены.  Кроме того, заведите привычку перед выходом в особо людное место фотографировать малыша в верхней одежде, например, на мобильный телефон. В случае чего, вы всегда сможете показать людям, как выглядит ваш ребенок.
 
Место встречи изменить нельзя
Перед тем, как «нырять в толпу» договоритесь с малышом, где он будет вас ждать, если вдруг потеряется. Это должно быть приметное, хорошо запоминающееся место. Например, вход в рынок, большой рекламный щит, красивый фонтан в супермаркете, касса №1, будка дежурного по станции метро и пр. Желательно, чтобы ребенок ждал вас не просто на земле, а залез на скамейку или хотя бы на бордюр.
 
Заранее объясните, что отлучаться самостоятельно к витринам, вывескам, в кафе или туалет категорически запрещено.
 
Если вы не оговорили заранее «место встречи», то малыш должен четко понимать – его задача вернуться туда, где вы виделись в последний раз, стоять и ждать. Ни в коем случае не бегать по площади или подворотням. Это задача родителей.
 
Еще один важный момент – чужие люди. Внушите ребенку, что уходить с незнакомыми  нельзя ни при каких обстоятельствах. Если кто-то взрослый взял малыша и потянул за собой, лучшая тактика – громко кричать: «Помогите! Это чужой человек».

 

 

МАЛЕНЬКИЕ ДЕТИ

 

В БОЛЬШОМ ГОРОДЕ…

 

 О ЧЕМ СТОИТ ПОДУМАТЬ ЗАРАНЕЕ И ЧЕМУ НАУЧИТЬ

 

РЕБЕНКА?

 

 1. Имя, возраст, адрес - это то, что ваши дети должны знать. У ребенка во внутреннем кармане одежды всегда должна быть ваша визитка (визитку может заменить простой листок). Здесь стоит указать не только телефоны его родителей, но и домашний адрес, контакты ваших друзей (дополнительные телефоны помогут дозвониться, даже если ваш телефон будет недоступен). Если у ребенка есть медицинские противопоказания, эти данные также стоит внести на визитку.

 

 2. Научите ребенка пользоваться сотовым. Для самых маленьких подойдут телефоны с ограниченным числом кнопок (каждая из них соответствует номеру близкого человека). Важно: телефон помогает определить местоположение ребёнка. (от редакции - у этого совета есть серьезный минус: хотя прямая связь между мобильниками и раком мозга еще не доказана из-за слишком короткого времени использования мобильников в целом, но многие медицинские эксперты уже сейчас советуют НЕ давать детям мобильные телефоны в активное использование до 12 лет).

 

 3. Проверьте вашу записную книжку. В ней должны быть телефоны воспитателей (учителей), друзей и родителей друзей вашего ребенка. Следующий момент - составьте список волонтерских организаций, которые занимаются поиском детей в вашем городе. В отличие от милиции, волонтеры способны организовать поиски сразу после вашего звонка. Найдите телефон Бюро регистрации несчастных случаев. Это подразделение специально создано для оперативного сбора информации по городу и ответа гражданам, разыскивающим своих пропавших родственников. Потратьте пару минут, чтобы обзвонить эти номера заранее и проверьте, активны ли они или нет.

 

 4. Поиграйте в квест: поговорите с ребенком, что он будет делать, если потеряется в городе. Из ответов вы сможете понять, насколько ребенок готов к критической ситуации. Спросите его, знает ли он что делать, если вы разминетесь в транспорте? Как нужно действовать, если ребенка на улице постараются увести насильно? Постарайтесь взамен односложных советов, как поступать в той или иной ситуации, объяснить ребенку, почему именно так следует поступать. Если ребенок совсем маленький, ситуацию можно разыграть на основе сказки.

 

 5. Потерявшись, дети очень сильно боятся, что вы будете кричать на них. Поэтому ребенок может очень легко забыть, что ему нужно делать в сложной ситуации. Когда вы будете учить ребенка, как ему поступать, постоянно делайте упор на то, что вы ни в коем случае не будете его ругать.

 

 6. Самое простое правило взрослые помнят еще с детства "Стой, где стоишь". Ему же необходимо научить и ребенка. Так вам будет проще найти друг друга, если вы разминетесь в магазине или музее.

 

 7. Чему стоит научить ребенка, если он совсем маленький? Как ни странно, инстинктивно малыши поступают самым правильным образом: потерявшемуся ребенку психологи советуют сесть на пол и начать звать своих родителей. На самом деле, именно это и делают дети. Родители должны научить ребенка еще одной вещи. Объясните малышу, что если к нему подходит незнакомый человек и пытается его куда-то увести, ребенок должен очень громко повторять следующие слова: «Ты чужой, я тебя не знаю! Это не мой папа (Это не моя мама)! Помогите!». Только в этом случае ребенок привлечет к себе внимание прохожих (в противном случае, посторонние люди все спишут на семейную сцену).

 

 

 

 

 


ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ

ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ

 

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

—зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

—не дозволяти дітям розводити багаття;

—не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

—не дозволяти користуватися газовими приладами;

—не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за
відсутності дорослих;

—не залишати малолітніх дітей без нагляду;

—не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

—не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

—не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

—не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

—не сушити речі над газовою плитою;

—не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

—не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

—не палити в ліжку.

 

Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем.
Роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!

Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших  є для дітей кращим методом виховання.

 

 

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном "101"

 

 

ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

 

Шановні батьки!

Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:                       

—  подзвонити до служби порятунку за номером «101»;

—  викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;

—     негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;

— при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;

— при евакуації з висотного будинку більше щансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;   

— пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше
біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;

— при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує
і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;

— намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежогасіння;

— до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;

— за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою;

— вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;

— не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжим притоком кисню;

Усі вище названі дії можливі лише в тому разі, якщо пожежа піддається знищенню в перщі хвилини. У разі значного розповсюдження вогню слід негайно залишити приміщення, бо в сучасних квартирах дуже багато матеріалів з синтетичним покриттям, що виділяє дуже ядучу| субстанцію. Вдихнувши дим з тліючого лінолеуму чи меблів з МДС є ризик знепритомніти і згоріти заживо!

Шановні батьки!

При виникненні пожежі не втрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо  запобігання тяжким наслідкам!

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Шановні батьки!

 

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

— не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

— вчити дитину користуватися дверним вічком;

— не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

— вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102,103, 104;

— забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечними;

— забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

— не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

— запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

— не дозволяти дражнити тварин;

— не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

— не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

— не дозволяти визирати у відчинене вікно;

— вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

— вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишеню з особистими даними дитини.

 

Проявляйте  витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я!

 

Телефон виклику міліції – «102»

 

 ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО
ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

— не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правил дорожнього руху;

— не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, своїм прикладом не заохотити дітей;                          

— вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;                                               

— на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

— при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити
дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

— не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;    

— вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);

— не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

— не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

— не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

 

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

 

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ БАТЬКІВ

 

Шановні батьки! Щоб не допустити травмування дитини під час вашої відпустки, щоб не зіпсувати довгоочікуваний відпочинок, закликаємо вас відповідально поставитися до наступних рекомендацій:

—  під час перебування на свіжому повітрі в літній день захищайте голову дитини панамою;

—  регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри;

—  користуйтесь спеціальними спреями та захисними кремами для захисту від ультрафіолетового опромінення;

—  дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не зазнав переохолодження;

—  не залишайте дитину біля водойми без нагляду;

—  не дозволяйте дитині купатись та стрибати у воду в неперевірених
 місцях;

—  для купання обирайте незасмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу;

—  не дозволяйте дитині запливати на глибину, яка перевищує зріст
дитини, на гумовому матраці чи іграшці без супроводу дорослого;

—  забороняйте самостійно користуватися човном, плотом;

—  не допускайте надмірних пустощів у воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу);

—  забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослого родича;

—  під час перебування з дитиною в лісі не збирайте та не знайомі ягоди, рослини та гриби;

—  не розводьте в лісі багаття під час посухи; а за необхідності вогнище на відкритому місці; після використання залийте водою та засипте землею всі залишки;
обстежте місця установки намету з метою уникнення зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами, павуками;                                     

—  для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб максимально захистити її від комах, кліщів та іншої небезпеки;

—   не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте жодних слідів свого перебування.

 

 

                                                                                 Пам'ятка

з  попередження дорожньо-транспортного

травматизму серед дітей дошкільного віку

 

Шановні батьки!

 

          Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортних випадків з дітьми важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення  дошкільникам  правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованого поводження на вулицях і дорогах.

 

Щоб не допустити лиха на дорозі,  Вам необхідно:

 

1.  Вчити переходити вулицю на зелений сигнал світлофора  у встановлених місцях.

2.  Не дозволяти дітям з являтися зненацька перед транспортними засобами.

3.  Вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус – позаду, трамвай – спереду.

4.  Не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті.

5.  Не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги.

6.  Не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися на велосипеді, ковзанах, санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя.

7.  Не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей. 8.  Не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху

СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВИ ПРИСЛУХАЄТЕСЬ ДО НАШИХ    ПОРАД!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ось якого багажу знань чекає від майбутніх першокласників вітчизняна система освіти

 

Загальний розвиток

·         знати своє прізвище, ім'я та по батькові, як звуть батьків, ким вони працюють, домашню адресу і телефон;

·         знати, в якому місті/країні він живе, і вміти назвати інші знайомі йому країни світу;

·         знати назви найпоширеніших рослин, тварин, комах, вміти розрізняти звірів, птахів і риб, відрізняти диких тварин від домашніх, дерева від чагарників, фрукти - від ягід і овочів;

·         орієнтуватися в часі, знати час доби, пори року, їх послідовність, скільки місяців у році, днів у місяці, днів у тижні, годин в дні, знати дні тижня;

·         мати уявлення про природні та погодні явища;

·         знати основні кольори;

·         знати поняття «право - ліво»;

·         знати назви популярних видів спорту, найпоширеніших професій, основні правила дорожнього руху і дорожні знаки;

·         вміти назвати прізвища відомих письменників і поетів;

·         знати свята;

·         вміти розповісти, чим він любить займатися; 

·         найголовніше: відповісти на запитання «навіщо він йде до школи? »

 

Інтелектуальний розвиток

·         вирішувати прості логічні задачки, головоломки і ребуси, відгадувати загадки; 

·         знаходити зайвий предмет у групі;

·         додавати до групи відсутні предмети;

·         розповідати, чим схожі або відрізняються ті чи інші предмети;

·         групувати предмети за ознакою і називати його ;

·         відновлювати послідовність подій (що було спочатку, потім);

·         розкладати картинки у правильній послідовності.

 

Слух, зір, увагу, пам'ять, мова

·         знаходити 10-15 відмінностей на двох схожих картинках;

·         точно копіювати простий візерунок;

·         описувати по пам'яті картинку;

·         запам'ятати пропозицію з 5-6 слів і повторити його;

·         писати графічні диктанти («одна клітина вгору, дві клітини вліво, дві клітини вниз»);

·         прочитати напам'ять вірш, розповісти казку;

·         переказати почутий розповідь;

·         складати розповідь за картинкою!

 

Основи математики

·         вміти рахувати від 1 до 10 і назад, відновлювати числовий ряд, в якому пропущені деякі числа;

·         виконувати лічильні операції в межах десяти, збільшувати/зменшувати кількість предметів «на один», «на два»; ? знати поняття «більше - менше - порівну »;

·         знати прості геометричні фігури, вміти складати аплікації з геометричних фігур;

·         вміти порівнювати предмети за довжиною, ширині і висоті;

·         вирішувати прості арифметичні задачки;

·         вміти поділити предмет на дві/три/чотири рівні частини.

 

Читання 

·         відрізняв букви від звуків, голосні від приголосних;

·         міг знайти потрібну букву на початку, середині і наприкінці слова;

·         підбирав слова на задану букву;

·         ділив слово на склади;

·         читав пропозиції з 4-5 слів і розумів прочитане.

 

Навички письма 

·         правильно тримати ручку та олівець в руці;

·         проводити безперервні прямі , хвилясті, ламані лінії;

·         обводити по контуру малюнок, не відриваючи олівця від паперу;

·         вміти малювати по клітинках і точок; вміти домалювати відсутню половину симетричного малюнка;

·         копіювати з зразка геометричні фігури;

·         вміти продовжити штрихування малюнка;

·         вміти акуратно зафарбовувати малюнок, не виходячи за контури.

 

 

 

 

5 шляхів до серця дитини.

 

Поради батькам

 

Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але i нас - дорослих - також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гipше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття i любов на зрозумілій їй мові.

Чи вмієте ви говорити на мові любові?

Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. I якщо батьки знають цю «мову», дитина краще зрозуміє їx.

Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов - це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.

Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне - будувати виховання на любові.

Впевненість у любові оточуючих.

Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. 3 цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього - як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов'ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.

Батьківська любов повинна бути безумовною, адже справжня любов умов не виставляє. Безумовна любов - це найвища форма любові! Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, незалежно від того, як  вона поводить себе. Ми всі це розуміємо, але іноді не відаємо собі звіту в тому, що нашу (батьківську) любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з поправкою: вона повинна добре навчатися i гарно себе поводити. I лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї та схвалення. Звичайно, ми повинні навчати i виховувати дитину.

Але спочатку необхідно наповнити серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові! I робити це треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна. Безумовну любов ніщо не може похитнути. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива i зірок з неба не дістає. Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій. I найважче - ми любимо її, щоб вона не зробила. Це не означає, що будь-який вчинок дитини ми виправдовуємо. Це означає, що ми любимо дитину i показуємо їй це, навіть якщо її поведінка не найкраща.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

1. Перед нами діти.

2. Вони поводять себе як діти.

3. Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.

4. Якщо ми виконуємо свої  батьківські обов'язки i любимо дітей, незважаючи на їx витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

5. Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їx, поводитись більш зріло.

6. Якщо перш, ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їx бачити, вони стануть невпевненими у собі: «скільки не намагайся - вимоги надто високі». А в результаті - невпевненість, тривожність, занижена самооцінка та озлобленість.

7. Якщо ми любимо їx, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.

Найголовніше - ЛЮБИТИ!

Перші роки. Для немовляти молоко i ніжність - синоніми. Воно не розрізняють такі речі, як їжа та любов. Без їжі дитина не виживе, i без любові також. Якщо дитина не знає прихильності, вона помирає емоційно, вона не здатна жити повноцінним життям. Майже усі дослідження доводять, що емоційний фундамент закладається протягом перших півтора років. Особливо вагому роль тут відіграють взаємини дитини з матір'ю. Їжа, яка забезпечує майбутнє емоційне здоров'я, це:

• дотик;

• ласкаві слова;

• ніжна опіка.

Та дитина росте. Вчиться ходити, говорити, вона все більше усвідомлює себе як особистість. Вона відокремлює себе від інших - є вона, є інші. Вона, як i раніше, залежить від матері, але тепер розуміє, що вона i мама - це не одне й теж саме.

Дитина стає старшою i тепер може любити більш активно. Тепер вона не просто отримує любов, вона може на неї відповісти! Дитина ще не готова до самовіддачі. Вона по-дитячому егоїстична. Але протягом наступних років її здатність виражати любов зросте. I якщо дитина, як i раніше, відчуває любов старших, все частіше вона буде ділитися своєю.

Підлітковий вік. Перехідний вік сам по собі не загрозливий, але дитина, яка вступає в нього без впевненості у любові оточуючих, особливо вразлива. Вона не готова зустрітися з такою кількістю проблем. Діти, які не знали безумовної любові, самотужки привчаються давати любов «по бартеру» - в обмін на щось. Вони дорослішають, стають підлітками, в ідеалі оволодіваючи до того часу мистецтвом маніпулювання батьками. Доки такій дитині догоджають, вона мила й привітна, любить батьків, але як тільки щось не по її норову, вона перестає любити їх. У відповідь на це батьки, які також не вміють любити безумовно, позбавляють дитину любові взагалі. Погодьтеся - це порочне коло, у результаті якого підліток стає озлобленим i розчарованим.

Щоб дитина відчула вашу любов, ви повинні знайти особливий шлях до її серця i навчитися проявляти свою любов, виходячи з цього. Діти по-різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її. Існує 5 способів (основних), якими діти виражають любов:

1)   дотик;

2)   слова заохочення;

3)   час;

4)   подарунки;

5)   допомога.

Якщо в сім’ї декілька дітей, то навряд мови їхньої любові співпадають. У дітей різні характери, i любов вони сприймають по-різному. 3 кожною дитиною необхідно говорити на її рідній мові любові. Але для того, щоб успішно впровадити даний шлях, нам необхідно ще раз підкреслити необхідність безумовної любові до дитини. I важливо пам'ятати, що до п'яти років у дитини неможливо встановити лише один шлях до його серця.

Дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так i для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу i сенс. Пам'ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно i м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини i частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені було б приємно, коли ти...». Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй; бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час - це ваш подарунок дитині. Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути наказаним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом - значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми сумісного проведення часу в кожній сім’ї різні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. I як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим власним уподобанням, а в першу чергу - своїй дитині.

Подарунок - це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують такі подарунки, починають думати, ніби любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що справа не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами i кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу - це плата, якщо намагаєтеся підкупити її - хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо це одяг. Подарунки не обов'язково купувати. Їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки, пір’ячка, горішок тощо. Головне - придумати, як його подарувати.

Допомога. Материнство та батьківство багато в чому подібні до професій, i дуже нелегких. Можна сказати, що кожний з батьків несе відповідальність за виконання довгострокового (принаймні до досягнення дитиною 18 років) контракту, що передбачає ненормований робочий день. Кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків - почути їx i відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов'ю. Якщо батьки буркотять i сварять дитину, така допомога її не радує.

Допомагати дітям - не означає повністю обслуговувати їx. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх всьому, щоб i вони допомагали нам.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої любові Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.